- передовірити
- —————————————————————————————передові́ритидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
передовірити — див. передовіряти … Український тлумачний словник
передовірений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до передовірити. || передові/рено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
передовіряти — я/ю, я/єш, недок., передові/рити, рю, риш, док., перех. і без додатка. 1) Довіряти іншому те, що було довірено раніше самому; доручати іншому зробити те, що було доручено самому. 2) Те саме, що передоручати 2). Передовіряти справу … Український тлумачний словник